У топі найбільш відвідуваних, авторитетних й унікальних музеїв Центральної та Східної Європи особливе місце займає Національний музей-заповідник українського гончарства.

За 35 років своєї діяльності Музей перетворився на найпотужніший в Україні комплекс українського гончарства, який складається з семи окремих музеїв. Він налічує понад 60 тис. унікальних експонатів, а територія розширилася до 17 га.

Тут є чим вражатися - найрізноманітніші глиняні скульптури митців, оглядова територія, гончарські майстер-класи. У Музеї проводять видавничу й наукову діяльність, організовують мистецькі форуми і фестивалі.

ЕтноСадиба "Лялина світлиця" - це перший і єдиний в Україні салон-студія лялькарства, розташований в хаті, 1924 року побудови. Експозиція налічує понад 1 тис. експонатів, зібраних в різних куточках України, також є кілька інсталяцій.

У"Лялиній Світлиці" нині діє Музей звареного борщу, Музей живого хліба та Музей тканинної ляльки-мотанки. Щороку тут відбувається оригінальний авторський ЕтноФестиваль "Борщик у глиняному горщику" та "Коровай-фест".

Сторожова вежа споруджена у 2021 році на одній з найвищих точок Полтавщини, як реконструкція вежі козацької фортеці початку XVIII століття висотою 12 метрів.

Досі помітний штучний земляний вал і на природному останці, де побудовано вежу. Існують думки, що його насипано з лини, видобутої під час викопування підземних споруд, якими пронизана Опішня.

Із "Сторожової Вежі" відкриваються мальовничі краєвиди на землі Опішнянської громади та Городище роменської культури культури VIII-XII ст.н.е. Це великий пагорб, за яким протікає річка Ворскла. Найдавніше поселення, що побутувало на території сучасної Опішні, латується VI-IV ст. до н.е.

Цю місцевість називають "місцеві сили".

На пагорбі поблизу Опішні розташований оглядовий майданчик, на ньому встановлено хрест на честь вшанування кошового отамана Запорізької Січі Филона Лихопія, який свого часу був опішнянським сотникосм Гадяцького полку.

Про місце народження й родину Фолона Лихопія нічого невідомо. Замолоду він перебрався на Запорізьку січ. У 1697-1703 роках був опішнянським сотником Гадяцького полку.

На військовій топографічний карті 1942р. позначено хутір Хвилони, розташований у верхів'ї балки, західніше від північної частини Опішні. К=На карті 1867р. нижче Опішні по дорозі на Великі Будища позначено хутір Лихопії.

Невипадково його встановили на пагорбі, адже саме там була козацька переправа через річку Ворскла.

Одним із найцінніших природних багатств в Опішні є вода. Найбільш знамените нині опішнянське джерело витікає з пагорба, на якому стоїть "Старий хутір". Воно має цікаву й насичену подіями історію.

Розповідають, що у післявоєнні роки діти пасли кіз на леваді. Почалася гроза й у землю ударила стріла. Наступного дня, коли гнали кіз, на цьому місці помітили мокрий пісок. На четвертий день промило рівчак, так і з'явилося джерело, яке назвали "Криниця, де грім вибив".

Пізніше джерело упорядкували та облаштовували біля нього купальню. Закріпилося стійке уявлення про те, що вода в ньому має значні домашні срібла.

Нинішній храм - третій за час існування села. Перший - малобудищанські козаки спорудили ще наприкінці XVII століття. Проіснував він до 1785 року, у якому був розібраний через свою ветхість. Друга церква була зведена на тому ж місці 1791 року.

Здобули новий храм, завдячуючи тогочасному священникові Іоаннові Михайлицю.

У 20-30 роках ХХст. церкву перетворили у приміщення для зсипання зерна. На Різдво 1942 року, в період німецької окупації села, у відновленому храмі відбулось святкове богослужіння. Відтоді він функціонує й досі.

Антон Омельченко - учасник британської експедиції Роберта Скотта, перший український полярник, виходець із села Батьки Опішнянської громади.

Після повернення на батьківщину Антон Лукич отримав, із рук англійської королеви, медаль на честь подвигу першопроходців Антарктиди, як й інші члени експедиції. Його ім'ям назвали бухту на Березі Оутса, а також кліф на острові Росса. Портрет дослідника розмістили в історичному коридорі української антарктичної станції "Академік Вернадський".

з ініціативи старости Батьківського старостинського округу Бориса Іванченка центральну вулицю села назвали вулицею Антона Омельченка. А біля будівлі старостату спорудили скульптурну барельєф-композицію "Антарктида"

У селі Міські Млини Опішнянської громади зростає велетенський дуб. Його точного віку ніхто не знає. Вважається, що дубу вже більше ніж 400 років.

Крім козаків та вільних селян у Міських Млинах жили селяни-кріпаки, які належали литовським дворянам Гундіусам. З переказів жителів села Міських Млинів, нібито дуб ріс ще за панування Гундіусів.

Існувла лелегенда, що під дубом закопаний скарб. Багато хто хотів знайти його, але нікому не пощастило. Донині невідомо чи це правда, чи вигадка.

Ботанічний заказник Котове знаходиться на межі селище Опішня і села Хижняківка Полтавської області.

Ботанічний заказник Котове з'явився в 1996 році. Територія Котовського становить приблизно 200 гектарів. На величезному просторі заповідника зібрано безліч рідкісних рослин і тварин.

Найдивовижніша рослина, яку можна тут зустріти - це реліктовий хвощ величезний. Також можна зустріти чимало представників тваринного світу, прогулюючись заповідником. Зокрема, по лугах бігають спритні зайці та ховрахи.

Селище Глинське розташоване між Опішнею та Більском. Відомо, що воно було засноване в середине XV століття.

У 1888 році в селі почали зводити нову Преображенську цеглу церкву. Пізніше воно була зруйнована ідейними прихильниками більшовизму. На місці, де колись стояла церква височить Глинський Фавор - таку назву пагорб отримав у пам'ять про священному гору поблизу Єрусалиму, де учням Шсуса Христа пощастило стати свідками Преображення Госполнього.

Поруч з Фавором знаходиться археологічна пам'ятка пам'ятка VII-XIII ст. "Глинське городище"

Опішня є гончарним брендом України. На початку ХХ ст. Опішнянську кераміку кераміку залюбки включали до колекцій найбільших музеїв каїн Європи та Америки, багато виобів Опішнянької кераміки зберігається в приватних колекціях.

Придбати керамічні вироби в Опішні можна на базарчику, що розташований біля місцевої автостанції.

На керамічному базарчику розміщено більше 10 яток. У кожного продавця різноманітна продукція: від свистунців до посуду широкого вжитку в побуті. Базарчик працює щодня.

Найбільше у Європі укріпленне поселення доби раннього залізного віку та унікальний археологічний об'єкт культурної спадщини України. Городище ототожнюється вченими з протомістом Гелон, про яке писав давньогрецький історик Геродот.

Більский археологічний комплекс розташований на височині в межиріччі р.Ворскла та р.Суха Грунь переважно в межах Полтавщини.

Сільский музей українського весілля відкрити у 2008 році в Великих Будищах.

Експозиція вміщує весільне вбрання (якому понад 50 років), меблі та предмети побуту, безліч вишитих рушників, сорочок та навіть скриню нареченої.

Найцікавіше те, що поряд з унікальними експонатами в музеї приходять традиційні весільні обряд на замовлення.

Регіональний ланшафтний парк "Диканський" - об'єкт природно-заповідного фонду, розташований у північно-східній частині Полтавської області.

У парку представлені типові ландшафти Полтавщини: діброви, лучні степи, заплавні луки, балки та яки, річка Ворскла, а також поля, лісосмуги та села.